Ковельський історичний музей поповнився новими експонатами часів Київської Русі
Фонди Ковельського історичного музею поповнилися новими цікавими експонатами періоду Київської Русі. Це - фібули, персні, бубенці, пряжки, кистені, скроневі кільця. Про це повідомила головний зберігач фондів музею Мирослава Мороз. Вона зауважила, що знахідки датуються 12-13 століттям і знайдені вони були на території Ковельщини.
Фібула – металева застібка, яка мала практичне значення (використовувалась для застібання одягу типу плаща) і водночас виконувала роль прикраси.
Серед нових надходжень є перстень, щиток якого прикрашений стилізованим гравіюванням у формі метелика, зображення по контуру обведене еліпсом. У слов’ян метелик – символ душі, безсмертя, відродження та воскресіння. Персні із зображенням рослинної та геометричної орнаментації слугували не лише прикрасами, але й оберегами. Були поширені не лише серед міського, а й сільського населення.
Бубенці металеві, складені із двох ковшеподібних половинок, зварених в єдине ціле, всередині порожнина. Використовувались як оздоба, їх прикріплювали по нижньому краю лобових пов’язок, що пов’язувались навколо дівочої голови для підтримки розпущеного волосся, яке було найдавнішою зачіскою на Русі. Поруч з бубенцями використовувались різної форми металеві підвіски, лунниці та хрестики. Також бубенці використовували як оздобу для намиста.
Пряжка еліпсоподібної форми, без оздоблень. Такого типу пряжки застосовували як поясні, також могли використовувати для кріплення до одягу чоловіка, зброї.
Металеві кільця могли використовувати різні функції та застосовувались як амулети. Також мали і практичне значення – використовувались як частина застібки, як допоміжне кріплення. Також їх використовували як оздоба, наприклад як частина поясного одягу.
#ІсторіяКовеля #Виставка
Фібула – металева застібка, яка мала практичне значення (використовувалась для застібання одягу типу плаща) і водночас виконувала роль прикраси.
Серед нових надходжень є перстень, щиток якого прикрашений стилізованим гравіюванням у формі метелика, зображення по контуру обведене еліпсом. У слов’ян метелик – символ душі, безсмертя, відродження та воскресіння. Персні із зображенням рослинної та геометричної орнаментації слугували не лише прикрасами, але й оберегами. Були поширені не лише серед міського, а й сільського населення.
Бубенці металеві, складені із двох ковшеподібних половинок, зварених в єдине ціле, всередині порожнина. Використовувались як оздоба, їх прикріплювали по нижньому краю лобових пов’язок, що пов’язувались навколо дівочої голови для підтримки розпущеного волосся, яке було найдавнішою зачіскою на Русі. Поруч з бубенцями використовувались різної форми металеві підвіски, лунниці та хрестики. Також бубенці використовували як оздобу для намиста.
Пряжка еліпсоподібної форми, без оздоблень. Такого типу пряжки застосовували як поясні, також могли використовувати для кріплення до одягу чоловіка, зброї.
Металеві кільця могли використовувати різні функції та застосовувались як амулети. Також мали і практичне значення – використовувались як частина застібки, як допоміжне кріплення. Також їх використовували як оздоба, наприклад як частина поясного одягу.
- Ми тішимось, що наша колекція збагачується не лише завдяки пошуковій роботі і дослідженням співробітників музею, але і стараннями небайдужих ковельчан, які люблять своє місто, цінують його історію і роблять свій вагомий внесок у її збереження. Колектив музею щиро дякує за поповнення музейної збірки ковельчанину Сергію Приходьку, з яким співпрацємо багато років, - зауважує головний зберігач фондів Мирослава Мороз.
#ІсторіяКовеля #Виставка
