Запропонував заміж за 2 хвилини знайомства: як ковельчанин прийняв іслам і знайшов дружину
Коли у Ковелі серед людей запримітила молоду дівчину у мусульманському хіджабі – здивувалася. Для поліського православного містечка це чудасія. Тоді подумалось, що ця пані до когось у гості приїхала. Але коли через якийсь час я зустріла цю дівчину знову та ще й з чоловіком і двома дітьми – наважилася підійти і познайомитися. Виявилося, що Сергій та Анастасія місцеві, разом вже чотири роки. Просто у свій час вони вирішили прийняти іслам і тепер живуть за мусульманськими законами.
Познайомилися – і за дві хвилини заручилися
Ковельчанин Сергій Лазарук до 33 років був православним. В якийсь момент він став задумуватися про істину, порівнювати православну релігію з іншими. Вивчав і перебирав багато вірувань, аж поки не зупинився на мусульманстві. І врешті вирішив прийняти іслам. І батьки, і його цивільна дружина, з якою на той час жив уже сім років, категорично не сприйняли рішення Сергія. Чоловік, по суті, залишився зі своєю новою вірою сам на сам.
Якось Сергій навідався до знайомих мусульман. За законами ісламу жінки збираються окремо від чоловіків і спілкуються в окремих кімнатах. Говорили про буденні життєві справи. І тут хазяїн дому сказав Сергію, що до його дружини в гості приїхала молода дівчина, яка нещодавно прийняла іслам. Мовляв, міг би їх познайомити. На той час Анастасія вчилася у Тернополі, хоча родом вона з Івано-Франківщини.
– А як батьки поставилися до того, що ви обоє прийняли іслам? Адже наша країна не є мусульманською, – цікавлюсь у подружжя Лазаруків.
Настя пригадує, як родичі залякували її. Що, мовляв, обвішають її ті мусульмани гранатами і зроблять з неї терористку-смертницю. Але минув час – і розтанув лід у серці мами, коли її дочка народила первістка. Вона приїхала на родини, подивилася, що молода сім’я живе нехай і за ісламськими законами, але дружно, і змінила гнів на милість. Сергій гарно ставиться до Насті, а вона, хоч і молодша на 14 років, чудово справляється з обов’язками матері й дружини.
Прошу у подружжя розповісти про свята і традиції їхнього вірування.
Обов’язковим є те, кажуть, що потрібно повідомити всіх своїх знайомих про сімейний стан. Щоб у майбутньому не було пересудів. Чоловіки повинні опускати погляд до землі, щоб не дивитися на чужих жінок. А жінки, тобто Настя, коли виходить з дому, одягає хіджаб (мусульманський жіночий одяг). Вдома перед чоловіком та дітьми вже носить сучасний. Сім’я по Інтернету вивчає арабську мову, нею моляться і читають Коран. До речі, їхнє свідоцтво про шлюб виписано двома мовами: українською і арабською.
У мусульманстві святкують два свята в році: Рамадан і Ід Аль-атха. Під час Рамадану цілий місяць дотримуються посту: щодня, поки сонце не зайде, не їдять і не п’ють воду, тобто харчуються лише вночі. Їжу вживають тільки чисту, ту, що дозволив Бог. Свинину не їдять. Цього місяця бажано робити добрі діла, давати милостиню. Друге свято у мусульман – Ід Аль-атха (свято жертвоприношення). У цей день мусульмани ріжуть теля або барана і роздають м’ясо бідним і нужденним. Кожної п’ятниці (це у них день молитви) приходять у мечеть. Сім’я Лазаруків не соромиться своєї релігії, стараються жити за її канонами і виховувати в тому ж дусі своїх дітей, яких назвали відповідно: Муслім та Імран.
Автор - Галина Оліферчук
Джерело - Вісник+К
#ГалинаОліферчук
Познайомилися – і за дві хвилини заручилися
Ковельчанин Сергій Лазарук до 33 років був православним. В якийсь момент він став задумуватися про істину, порівнювати православну релігію з іншими. Вивчав і перебирав багато вірувань, аж поки не зупинився на мусульманстві. І врешті вирішив прийняти іслам. І батьки, і його цивільна дружина, з якою на той час жив уже сім років, категорично не сприйняли рішення Сергія. Чоловік, по суті, залишився зі своєю новою вірою сам на сам.
– Прийнявши іслам, я став молитися, щоб Всевишній послав мені дружину, – згадує Сергій ті події кількарічної давності. – Таку, яка розділяла б мої релігійні погляди і жила згідно законів Корану. Але де ж її знайти? Адже у Ковелі є лише 10 сімей мусульман, з якими я став спілкуватися. Проте Бог почув мої молитви!
Якось Сергій навідався до знайомих мусульман. За законами ісламу жінки збираються окремо від чоловіків і спілкуються в окремих кімнатах. Говорили про буденні життєві справи. І тут хазяїн дому сказав Сергію, що до його дружини в гості приїхала молода дівчина, яка нещодавно прийняла іслам. Мовляв, міг би їх познайомити. На той час Анастасія вчилася у Тернополі, хоча родом вона з Івано-Франківщини.
– Ми обмінялися з Настею поглядами, що тривало не більше двох хвилин, – розказує Сергій. – Я зрозумів, що це відповідь на мою молитву, і запропонував їй вийти за мене заміж. Дівчина одразу погодилася. Я на той час був майже безробітний, статків не мав ніяких. Але любов і турботу зі свого боку їй пообіцяв і сказав, що буду піклуватися про дружину, як велів Бог.
– А як батьки поставилися до того, що ви обоє прийняли іслам? Адже наша країна не є мусульманською, – цікавлюсь у подружжя Лазаруків.
– Наші батьки (його і мої) були дуже проти, щоб ми приймали іслам, – відповідає молода вродлива господиня дому Анастасія. – Ми стали мусульманами всупереч всім і всьому. Тож весілля у нас було в Тернополі, дуже скромне. І лише в колі близьких друзів, бо ані батьки Сергія, ані мої на весілля не прийшли…
Настя пригадує, як родичі залякували її. Що, мовляв, обвішають її ті мусульмани гранатами і зроблять з неї терористку-смертницю. Але минув час – і розтанув лід у серці мами, коли її дочка народила первістка. Вона приїхала на родини, подивилася, що молода сім’я живе нехай і за ісламськими законами, але дружно, і змінила гнів на милість. Сергій гарно ставиться до Насті, а вона, хоч і молодша на 14 років, чудово справляється з обов’язками матері й дружини.
Прошу у подружжя розповісти про свята і традиції їхнього вірування.
Обов’язковим є те, кажуть, що потрібно повідомити всіх своїх знайомих про сімейний стан. Щоб у майбутньому не було пересудів. Чоловіки повинні опускати погляд до землі, щоб не дивитися на чужих жінок. А жінки, тобто Настя, коли виходить з дому, одягає хіджаб (мусульманський жіночий одяг). Вдома перед чоловіком та дітьми вже носить сучасний. Сім’я по Інтернету вивчає арабську мову, нею моляться і читають Коран. До речі, їхнє свідоцтво про шлюб виписано двома мовами: українською і арабською.
У мусульманстві святкують два свята в році: Рамадан і Ід Аль-атха. Під час Рамадану цілий місяць дотримуються посту: щодня, поки сонце не зайде, не їдять і не п’ють воду, тобто харчуються лише вночі. Їжу вживають тільки чисту, ту, що дозволив Бог. Свинину не їдять. Цього місяця бажано робити добрі діла, давати милостиню. Друге свято у мусульман – Ід Аль-атха (свято жертвоприношення). У цей день мусульмани ріжуть теля або барана і роздають м’ясо бідним і нужденним. Кожної п’ятниці (це у них день молитви) приходять у мечеть. Сім’я Лазаруків не соромиться своєї релігії, стараються жити за її канонами і виховувати в тому ж дусі своїх дітей, яких назвали відповідно: Муслім та Імран.
Автор - Галина Оліферчук
Джерело - Вісник+К
#ГалинаОліферчук
