Запропонував заміж за 2 хвилини знайомства: як ковельчанин прийняв іслам і знайшов дружину

Коли у Ковелі серед людей запримітила молоду дівчину у мусульманському хіджабі – здивувалася. Для поліського православного містечка це чудасія. Тоді подумалось, що ця пані до когось у гості приїхала. Але коли через якийсь час я зустріла цю дівчину знову та ще й з чоловіком і двома дітьми – наважилася підійти і познайомитися. Виявилося, що Сергій та Анастасія місцеві, разом вже чотири роки. Просто у свій час вони вирішили прийняти іслам і тепер живуть за мусульманськими законами.

Познайомилися – і за дві хвилини заручилися

Ковельчанин Сергій Лазарук до 33 років був православним. В якийсь момент він став задумуватися про істину, порівнювати православну релігію з іншими. Вивчав і перебирав багато вірувань, аж поки не зупинився на мусульманстві. І врешті вирішив прийняти іслам. І батьки, і його цивільна дружина, з якою на той час жив уже сім років, категорично не сприйняли рішення Сергія. Чоловік, по суті, залишився зі своєю новою вірою сам на сам.

– Прийнявши іслам, я став молитися, щоб Всевишній послав мені дружину, – згадує Сергій ті події кількарічної давності. – Таку, яка розділяла б мої релігійні погляди і жила згідно законів Корану. Але де ж її знайти? Адже у Ковелі є лише 10 сімей мусульман, з якими я став спілкуватися. Проте Бог почув мої молитви!

Якось Сергій навідався до знайомих мусульман. За законами ісламу жінки збираються окремо від чоловіків і спілкуються в окремих кімнатах. Говорили про буденні життєві справи. І тут хазяїн дому сказав Сергію, що до його дружини в гості приїхала молода дівчина, яка нещодавно прийняла іслам. Мовляв, міг би їх познайомити. На той час Анастасія вчилася у Тернополі, хоча родом вона з Івано-Франківщини.

– Ми обмінялися з Настею поглядами, що тривало не більше двох хвилин, – розказує Сергій. – Я зрозумів, що це відповідь на мою молитву, і запропонував їй вийти за мене заміж. Дівчина одразу погодилася. Я на той час був майже безробітний, статків не мав ніяких. Але любов і турботу зі свого боку їй пообіцяв і сказав, що буду піклуватися про дружину, як велів Бог.


– А як батьки поставилися до того, що ви обоє прийняли іслам? Адже наша країна не є мусульманською, – цікавлюсь у подружжя Лазаруків.

– Наші батьки (його і мої) були дуже проти, щоб ми приймали іслам, – відповідає молода вродлива господиня дому Анастасія. – Ми стали мусульманами всупереч всім і всьому. Тож весілля у нас було в Тернополі, дуже скромне. І лише в колі близьких друзів, бо ані батьки Сергія, ані мої на весілля не прийшли…

Настя пригадує, як родичі залякували її. Що, мовляв, обвішають її ті мусульмани гранатами і зроблять з неї терористку-смертницю. Але минув час – і розтанув лід у серці мами, коли її дочка народила первістка. Вона приїхала на родини, подивилася, що молода сім’я живе нехай і за ісламськими законами, але дружно, і змінила гнів на милість. Сергій гарно ставиться до Насті, а вона, хоч і молодша на 14 років, чудово справляється з обов’язками матері й дружини.



Прошу у подружжя розповісти про свята і традиції їхнього вірування.

Обов’язковим є те, кажуть, що потрібно повідомити всіх своїх знайомих про сімейний стан. Щоб у майбутньому не було пересудів. Чоловіки повинні опускати погляд до землі, щоб не дивитися на чужих жінок. А жінки, тобто Настя, коли виходить з дому, одягає хіджаб (мусульманський жіночий одяг). Вдома перед чоловіком та дітьми вже носить сучасний. Сім’я по Інтернету вивчає арабську мову, нею моляться і читають Коран. До речі, їхнє свідоцтво про шлюб виписано двома мовами: українською і арабською.

У мусульманстві святкують два свята в році: Рамадан і Ід Аль-атха. Під час Рамадану цілий місяць дотримуються посту: щодня, поки сонце не зайде, не їдять і не п’ють воду, тобто харчуються лише вночі. Їжу вживають тільки чисту, ту, що дозволив Бог. Свинину не їдять. Цього місяця бажано робити добрі діла, давати милостиню. Друге свято у мусульман – Ід Аль-атха (свято жертвоприношення). У цей день мусульмани ріжуть теля або барана і роздають м’ясо бідним і нужденним. Кожної п’ятниці (це у них день молитви) приходять у мечеть. Сім’я Лазаруків не соромиться своєї релігії, стараються жити за її канонами і виховувати в тому ж дусі своїх дітей, яких назвали відповідно: Муслім та Імран.


Автор - Галина Оліферчук

Джерело - Вісник+К


#ГалинаОліферчук

Додати коментар

Ваше ім’я:
Текст:

Читайте також

Мешканка Люблинця, що на Ковельщині, ліпить картини з тіста

Мешканка Люблинця, що на Ковельщині, ліпить картини з тіста
Уся хата Люби Василюк обвішана такими "полотнами", яких у неї понад три десятки. А оздоблених фужерів, пляшок, глечиків, підсвічників - не злічити. Майстриня ще мріє навчитися різьбленню на овочах та фруктах.