28 травня - Вознесіння Господнє
28 травня - Вознесіння Господнє. Цього дня – одне з дванадцяти великих свят, що відзначається на сороковий день після Великодня.
Про Вознесіння описано коротко – в Євангеліях від Марка (16:19) та Луки (24:50–51), докладніше – в Діяннях апостолів (1:1–11). Це день, коли Христос вознісся на Небо і сів «праворуч Бога», що завершує Його земне служіння.
На сороковий день Спаситель зібрав усіх апостолів неподалік Єрусалима, на Елеонській (Оливній) горі. Вони побачили свого Вчителя во плоті. Востаннє промовив Своїм учням: «Мир вам!» і дав останню настанову: «...Будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї й Самарії та аж до краю землі» (Діяння, 1:8).
Господь вознісся з тієї гори, де проводив ночі в молитві, де зрадив Його Юда, звідки починався Його голгофський шлях. Він вознісся, бо повинен приготувати місце для нас: «Я йду приготувати місце вам» (Ін. 14:2). Ісус був піднесений «вище за всі небеса» Своєю Божественною силою. Хмара, що приховала Його від очей апостольських, була не засобом перенесення, а Божественними почестями («І покрила хмара скинію зібрання, і слава Господня наповнила скинію» – Вих. 40:34).
Окремим торжеством Вознесіння стало тільки наприкінці IV століття. Раніше ця подія згадувалася під час циклу П'ятидесятниці. Вперше про святкування Вознесіння на сороковий день після Великодня йдеться в «Апостольських постановах», які датуються приблизно 380 роком. Ще в середині IV століття мати імператора Костянтина Великого рівноапостольна Єлена спорудила на Оливній горі храм на честь Вознесіння. У 614 році він був зруйнований персами. Але й нині там служать Божественну літургію в день Вознесіння Господнього.
Свято триває десять днів: один день – передсвято, що збігається з Відданням Великодня (тоді востаннє ще прийнято вітатися «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!», хоча ці слова, котрі містять основу основ нашої віри, доречні в устах християн завжди), у п’ятницю перед Троїцькою поминальною суботою – Віддання Вознесення. Від першого дня Пасхи і до Віддання Вознесіння Господнього облачення священнослужителів – білого кольору. В церквах цього дня забирають з престола плащаницю.
Храмовий празник відзначають парафії в Горохові, Любешові, селах Рокині, Оздів Луцького районного та Козлиничі Маневицького деканатів.
Джерело - Волинська єпархія Православної Церкви України
#ПЦУ
Про Вознесіння описано коротко – в Євангеліях від Марка (16:19) та Луки (24:50–51), докладніше – в Діяннях апостолів (1:1–11). Це день, коли Христос вознісся на Небо і сів «праворуч Бога», що завершує Його земне служіння.
На сороковий день Спаситель зібрав усіх апостолів неподалік Єрусалима, на Елеонській (Оливній) горі. Вони побачили свого Вчителя во плоті. Востаннє промовив Своїм учням: «Мир вам!» і дав останню настанову: «...Будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї й Самарії та аж до краю землі» (Діяння, 1:8).
Господь вознісся з тієї гори, де проводив ночі в молитві, де зрадив Його Юда, звідки починався Його голгофський шлях. Він вознісся, бо повинен приготувати місце для нас: «Я йду приготувати місце вам» (Ін. 14:2). Ісус був піднесений «вище за всі небеса» Своєю Божественною силою. Хмара, що приховала Його від очей апостольських, була не засобом перенесення, а Божественними почестями («І покрила хмара скинію зібрання, і слава Господня наповнила скинію» – Вих. 40:34).
Окремим торжеством Вознесіння стало тільки наприкінці IV століття. Раніше ця подія згадувалася під час циклу П'ятидесятниці. Вперше про святкування Вознесіння на сороковий день після Великодня йдеться в «Апостольських постановах», які датуються приблизно 380 роком. Ще в середині IV століття мати імператора Костянтина Великого рівноапостольна Єлена спорудила на Оливній горі храм на честь Вознесіння. У 614 році він був зруйнований персами. Але й нині там служать Божественну літургію в день Вознесіння Господнього.
Свято триває десять днів: один день – передсвято, що збігається з Відданням Великодня (тоді востаннє ще прийнято вітатися «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!», хоча ці слова, котрі містять основу основ нашої віри, доречні в устах християн завжди), у п’ятницю перед Троїцькою поминальною суботою – Віддання Вознесення. Від першого дня Пасхи і до Віддання Вознесіння Господнього облачення священнослужителів – білого кольору. В церквах цього дня забирають з престола плащаницю.
Храмовий празник відзначають парафії в Горохові, Любешові, селах Рокині, Оздів Луцького районного та Козлиничі Маневицького деканатів.
Джерело - Волинська єпархія Православної Церкви України
#ПЦУ
