Чи є майбутнє у пам’яток історії та архітектури Ковеля?
Досить непростою є сьогодні ситуація, що склалася з пам’ятками історії та архітектури в місті Ковелі. Переважна більшість об’єктів культурної спадщини потребує реставрації та відновлення. Саме про це йшлося на нараді за участю двох заступників міського голови Ігоря Прокопіва та Андрія Товстиги, які опікуються гуманітарною та комунальною сферами в місті.
Результатом засідання, на якому також були присутні представники різних структурних підрозділів виконавчого комітету, стали прийняті рішення щодо заходів, які мають бути вжиті першочергово. Відділ культури разом з відділом містобудування та архітектури обстежать пам’ятки історії місцевого значення та пам'ятники, які потребують реставраційних та ремонтних робіт. Ця інформація буде подана управлінню капітального будівництва та житлово-комунального господарства для відновлення цих об’єктів. Аби відповідна робота була послідовною і системною, уже розроблено програму збереження культурної спадщини на 2018-2020 роки.
Історико-культурний потенціал міста є важливим фактором розвитку туристичної галузі, розвивати яку необхідно і в Ковелі. Передумови для цього є. Вигідне географічне положення, розвинена інфраструктура, наявність готелів та ресторанів. Є й чимало історичних пам'яток, які б могли приваблювали туристів. Та вони перебувають у непривабливому стані. Своєї історичної цінності вони не втратили, проте потребують реставраційних та ремонтних робіт.
Є у Ковелі чимало пам'яток архітектури місцевого значення, якими у свій час пишалися ковельчани, і які були епіцентром історичних подій. Це - приміщення аптеки Фрідріксона, нині культурно-просвітницький центр та художня галерея (вул. Незалежності, 89), готель “Брістоль”, нині поліклініка (вул. Незалежності, 122), приватні будівлі 20-х років минулого століття: колишній РАЦС (вул. С. Бандери,18), художня школа (С. Бандери,16) та інші. Вони вистояли під час боїв за Ковель в роки Другої світової війни. Проте мирний час виявився для багатьох архітектурних творінь невблаганним. Деякі з них руйнуються і “вимагають” особливої уваги до себе. А зберегти їх для нащадків вкрай важливо.
Привабити іноземних туристів у Ковель може й пам’ятник австро-німецьким воїнам, загиблим у Першій світовій війні у 1914-1918 роках. Він знаходиться на міському кладовищі, що по вул. Незалежності. Також тут є два інших пам'ятника часів Першої світової війни, точна дата встановлення яких невідома.
Під час реалізації програми збереження культурної спадщини, над якою нині працюють фахівці, особливу увагу звернуть і на пам’ятник монументального мистецтва Богдану Хмельницькому, який є пам’яткою історії місцевого значення, встановлений у 1954 році. Його стан викликає найбільше занепокоєння, адже матеріал, з якого він виготовлений, уже “віджив” своє. Тож є наміри створити ідентичний цьому, але з іншого матеріалу, більш стійкого та довговічного. Наразі відділом містобудування та архітектури з'ясовується така можливість у відповідних фахових організаціях.
Потребує ремонту й Меморіальний комплекс Слави, відкритий 9 липня 1977 року. У деяких місцях руйнується стела з викарбуваними прізвищами загиблих під час визволення Ковеля воїнів, а також постамент воїна-визволителя. Щодо цього комплексу уже точаться суперечки між політичними силами міста. Керівник міського осередку ВО “Свобода” вимагає виконання закону про декомунізацію, який, на його думку, можна застосувати до цього пам'ятника. Адже на ньому є символи радянського минулого. Іншої думки головний архітектор міста Людмила Мурай. Вона запевняє, що місцевий монумент не підпадає під дію Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. У ст. 4 п. 3 пп. 4 йдеться про те, що заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму у творах мистецтва, створених до набрання чинності цього Закону.
Не менш важливим є той факт, що внесення змін до скульптурної композиції потребує узгодження з авторами роботи. Фігура воїна-визволителя виконана з кованої міді. Людмила Мурай каже, що у разі внесення змін в конструкцію необхідно проводити демонтаж щита та виготовляти новий. Виконання таких робіт є досить затратними. Крім того, виготовлений новий щит декілька років буде відрізнятися по кольору від усієї фігури.
Програмою збереження культурної спадщини на 2018-2020 роки буде визначено попередній кошторис усіх запланованих робіт щодо збереження та реставрації монументів, пам'ятників, меморіалів і пам'ятних знаків у місті, які є відлунням історичного минулого Ковеля.
Остаточне слово щодо затвердження програми скажуть депутати на одній із наступних сесій міської ради.
P.S. 28.12.2017 р. депутати міської ради підтримали рішення, яким прийнято Програму збереження пам’ятників та об’єктів культурної спадщини на 2018-2020 роки.
#ПамяткаАрхітектури #ІсторіяКовеля
Результатом засідання, на якому також були присутні представники різних структурних підрозділів виконавчого комітету, стали прийняті рішення щодо заходів, які мають бути вжиті першочергово. Відділ культури разом з відділом містобудування та архітектури обстежать пам’ятки історії місцевого значення та пам'ятники, які потребують реставраційних та ремонтних робіт. Ця інформація буде подана управлінню капітального будівництва та житлово-комунального господарства для відновлення цих об’єктів. Аби відповідна робота була послідовною і системною, уже розроблено програму збереження культурної спадщини на 2018-2020 роки.
Історико-культурний потенціал міста є важливим фактором розвитку туристичної галузі, розвивати яку необхідно і в Ковелі. Передумови для цього є. Вигідне географічне положення, розвинена інфраструктура, наявність готелів та ресторанів. Є й чимало історичних пам'яток, які б могли приваблювали туристів. Та вони перебувають у непривабливому стані. Своєї історичної цінності вони не втратили, проте потребують реставраційних та ремонтних робіт.
Є у Ковелі чимало пам'яток архітектури місцевого значення, якими у свій час пишалися ковельчани, і які були епіцентром історичних подій. Це - приміщення аптеки Фрідріксона, нині культурно-просвітницький центр та художня галерея (вул. Незалежності, 89), готель “Брістоль”, нині поліклініка (вул. Незалежності, 122), приватні будівлі 20-х років минулого століття: колишній РАЦС (вул. С. Бандери,18), художня школа (С. Бандери,16) та інші. Вони вистояли під час боїв за Ковель в роки Другої світової війни. Проте мирний час виявився для багатьох архітектурних творінь невблаганним. Деякі з них руйнуються і “вимагають” особливої уваги до себе. А зберегти їх для нащадків вкрай важливо.
Привабити іноземних туристів у Ковель може й пам’ятник австро-німецьким воїнам, загиблим у Першій світовій війні у 1914-1918 роках. Він знаходиться на міському кладовищі, що по вул. Незалежності. Також тут є два інших пам'ятника часів Першої світової війни, точна дата встановлення яких невідома.
Під час реалізації програми збереження культурної спадщини, над якою нині працюють фахівці, особливу увагу звернуть і на пам’ятник монументального мистецтва Богдану Хмельницькому, який є пам’яткою історії місцевого значення, встановлений у 1954 році. Його стан викликає найбільше занепокоєння, адже матеріал, з якого він виготовлений, уже “віджив” своє. Тож є наміри створити ідентичний цьому, але з іншого матеріалу, більш стійкого та довговічного. Наразі відділом містобудування та архітектури з'ясовується така можливість у відповідних фахових організаціях.
Потребує ремонту й Меморіальний комплекс Слави, відкритий 9 липня 1977 року. У деяких місцях руйнується стела з викарбуваними прізвищами загиблих під час визволення Ковеля воїнів, а також постамент воїна-визволителя. Щодо цього комплексу уже точаться суперечки між політичними силами міста. Керівник міського осередку ВО “Свобода” вимагає виконання закону про декомунізацію, який, на його думку, можна застосувати до цього пам'ятника. Адже на ньому є символи радянського минулого. Іншої думки головний архітектор міста Людмила Мурай. Вона запевняє, що місцевий монумент не підпадає під дію Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. У ст. 4 п. 3 пп. 4 йдеться про те, що заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму у творах мистецтва, створених до набрання чинності цього Закону.
Не менш важливим є той факт, що внесення змін до скульптурної композиції потребує узгодження з авторами роботи. Фігура воїна-визволителя виконана з кованої міді. Людмила Мурай каже, що у разі внесення змін в конструкцію необхідно проводити демонтаж щита та виготовляти новий. Виконання таких робіт є досить затратними. Крім того, виготовлений новий щит декілька років буде відрізнятися по кольору від усієї фігури.
Програмою збереження культурної спадщини на 2018-2020 роки буде визначено попередній кошторис усіх запланованих робіт щодо збереження та реставрації монументів, пам'ятників, меморіалів і пам'ятних знаків у місті, які є відлунням історичного минулого Ковеля.
Остаточне слово щодо затвердження програми скажуть депутати на одній із наступних сесій міської ради.
P.S. 28.12.2017 р. депутати міської ради підтримали рішення, яким прийнято Програму збереження пам’ятників та об’єктів культурної спадщини на 2018-2020 роки.
#ПамяткаАрхітектури #ІсторіяКовеля
