24 грудня 1518 року увійшло в нашу історію як одне з найважливіших подій: 501 рік тому польський король Сигізмунд І своєю грамотою дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле місто.
Серед останніх надбань місцевих музейників - кухонна шафа кінця XIX - поч. XX ст., декорована накладною інтарсією з орнаментальних мотивів із червоного дерева.
Серед двадцяти трьох захоронених, ім’я одного воїна вдалося встановити - це молодший лейтенант Севастьянов Василь Якович, 1918 року народження. Він загинув у 25 років - у квітні 1944-го.
Їх було віднайдено пошуковим загоном «Відродження». Неідентифіковані воїни знайдуть вічний спочинок на військовому кладовищі біля с. Мощена, Ковельського району.
Якщо таке рішення приймуть депутати, будівлю колишнього РАЦСу відремонтують. Площа цих приміщень є удвічі більшою за існуючий музей, який уже не вміщує усіх експонатів.
У храмі зберігались метричні книги із 1795 року та сповідальні відомості із 1829 року. Церква мала незвичну дзвіницю: у верхній її частині був влаштований годинник.
Останній спочинок 27 бійців знайшли у братській могилі біля пам’ятника невідомому солдату в Лукові. Останки шістьох неідентифікованих - в урочищі Мар’їне Ковельського району.
4 листопада 1861 року з Відня до залізничного вокзалу Львова прибув перший поїзд. Цей день вважається початком історії залізниць в Україні і професійним святом залізничників.
Старий городок стояв на острівці, який омивала Турія. А сам Ковель був оточений болотами, що слугували для міста захистом від ворогів. За переказами, ковельський замок був знищений пожежею.
Світлину Хрестовоздвиженської церкви часів Першої світової війни дослідниця Тетяна Яцечко-Блаженко відшукала в Австрійському архіві. Храм, на жаль, до наших днів не зберігся.